каталог монет Колекція монет світу Деми Юрія нумізматичний словник

Фолларо – середньовічна мідна монета Італії, Угорщини...



Фолларо / Follaro: дрібна монета Сицилії, Венеції, Неаполя та ін.

Фолларо, 1166-1189 – монета Королівства Сицилія (Італія)

Фолларо, 1166-1189 /follaro/ – монета Королівства Сицилія (Італія)

Фолларо (англ., італ. “Follaro”) – мідна / бронзова середньовічна монета ряду державних утворень на берегах Адріатичного моря, королівств Сицилії та Угорщини. У нумізматичних колекціях можна зустріти фолларо понад десяти емітентів від IX до XVII століття.

Перші фолларо відносять до IX ст. (деякі джерела вказують X ст.) та вважають, певною мірою, наслідуванням візантійських монет. Так, давні фолларо Неаполя суттєво нагадують фоліси Візантії…

Надалі фолларо масово випускали багато міст та держав у межах сучасної Італії (Князівство Салернське, Королівство Сицилія, Венеціанська республіка, Капуа, Неаполь), Албанії (Дріваст, Шкодер), Хорватії (Зара, Рагуза), Чорногорії (Антіварі, Котор, Ульцинь), Угорщини (королі Бела III, Лайош І Великий)… навіть України (Генуезька фортеця Кафа – сучасна Феодосія, Крим) та Румунії (Генуезька колонія Лікостомо – комуна Кілія-Веке)...

Найбільш поширеними (хоча й теж досить рідкісними серед вітчизняних нумізматів) вважаються фолларо Сицилії епохи Нормандських завоювань Південної Італії. Мова про монети XII століття (королі Рожер II, Вільгельм I Злий, Вільгельм II Добрий, Танкред I).

Найбільш цікавими, як на мене, є сицилійські фолларо із досить нестандартним оформленням: поєднання легенд на латині (аверс монети) та куфічним письмом (реверс). Це й не дивно, враховуючи строкату історію острова. Свій слід на Сицилії встигли лишити греки, римляни, вандали, остготи, візантійці, араби, нормандці… – найрізноманітніші народи, несхожі культури. Згадані ж фолларо яскраво ілюструють перехідний етап розвитку суспільства на Сицилії – від епохи арабського панування до встановлення влади нормандців (вихідці з Франції).

Яке ж місце займали фолларо у грошових системах різних держав? – Подекуди вони становили 1/30 частину гроссо. В Сицилії ж 72 фолларо (за іншими даними 60) прирівнювались до золотого, пізніше срібного, тарі. У свою чергу окремі фолларо обмінювались на 2 оболи відповідного емітента.

Назва монети фолларо запозичена у візантійців і походить від терміну “фоліс”: монети спочатку Римської імперії, а з V століття – Візантійської імперії. Саме від Візантії у тій чи іншій мірі залежали вищеперераховані території, на яких випускалися фолларо.