каталог монет Колекція монет світу Деми Юрія нумізматичний словник

Гроссо – стара срібна італійська монета: крупний/важкий денарій



Гроссо / Grosso: середньовічна монета Венеції

Гроссо, 1280-1292 – монета Венеціанської республіки (болгарська тогочасна імітація)

Гроссо, 1280-1292 /grosso/ – монета Венеціанської республіки (болгарська тогочасна імітація)


Гроссо (англ. “Grosso”) – невелика середньовічна італійська монета зі срібла. З’явилася наприкінці XII століття на Півночі Італії (Генуя) як більш важка альтернатива дрібному денарію.

Поступово монета поширилася майже всім Апеннінським півостровом, зявилися нові центри емісії: Флоренція, Піза, Мілан, Венеція… Останні екземпляри італійських гроссо карбувалися до XVIII ст.

Знаковим у світовій нумізматиці став початок XIII століття, коли венеціанський дож (правитель) Енріко Дандоло ініціював випуск нової монети (різновиду гроссо) – матапана. Саме матапан гроссо, що незмінно містив зображення Ісуса Христа, апостола Марка та правлячого дожа, надовго став однією з основних монет цілого Середземноморського регіону. Більше того, монета зіграла роль прообразу пізніше випущених золотих дукатів. Причина значного впливу монети криється у високій як на той час чистоті срібла – 965 проба, – та збільшеній до 2,2 г вазі.

Цікаво, що сюжет матапанів гроссо став надзвичайно розповсюдженим і за межами Італії. Так, на території сучасних Сербії та Болгарії місцеві правителі карбували монети з подібним дизайном (наприклад, сербські динари) або, навіть, випускалися повні копії із зображенням венеціанського дожа (болгарські гроссо чи то гроши: Groš). Згадані копії, підробки, наслідування, як правило, мали нижчу вагу (трохи більше грама) та гіршу якість. Чи вважати такі монети матапанами – дискутивне питання. Проте як гроссо деякі нумізматичні джерела їх, все ж таки, ідентифікують.

Назва монети гроссо походить від латинського вислову “denarii grossi” – “крупний денарій”. На момент введення гроссо були більшими за денарій і мали вагу майже 1,5 г.