КОПІЙКА | KOPEK

Монета копійка у грошовому обігу країн світу

Копійка (англ. «Kopek») – сучасна розмінна монета Росії (рос. «копейка»; до 1917 р. – «копѣйка»), України (укр. «копійка»), Білорусі (біл. «капейка»), Придністров'я. Гяпіки (розмінні монети Азербайджану) до певної міри можна вважати спорідненими монетами, адже азербайджанською мовою російське слово «копейка» записується саме як «qəpik». Також копійки випускалися Латвією (у період 1919-1922 років; лише банкноти), Шпіцбергеном (серія 1946 року, у формі російських токенів), Тувою (у 1933 році введено місцеву валюту – акшу; випущено розмінні монети номіналів 1, 2, 3, 5, 10, 15 та 20 копійок, що перебували в обігу до 1945 року), Німеччиною (для окупованих у ході Першої світової війни територій Російської імперії: 1/100 «ост-рубля»; залізні монети 1, 2 та 3 копійки 1916 року).

Перші копійки введено на початку 1535 року (грошова реформа Єлени Глинської – матері Івана Грозного) у формі мініатюрних срібних монет неправильної форми (звичні для того часу «монети-лусочки» – рос. «чешуйки»). Лише з 1704 року за ініціативи Петра І вдалося розпочати карбування круглих мідних копійок; основний сюжет із зображенням вершника-списоносця протримався до кінця XVIII століття та був відновлений у наші дні. На відміну від сьогодення, за часів Російської імперії (та й раніше) копійка не була найдрібнішою монетою. Вона поділялась на дві деньги або чотири полушки; у свою чергу монета десять копійок називалась гривеником, а п'ятдесят – полтиником. До речі, Росія стала першою державою у світі, яка запровадила десяткову грошову систему. Останні копійки Російської імперії датовані 1917 роком; протягом 1921-1923 років карбувались срібні копійки РРФСР (10, 15, 20 та 50). Радянські копійки (спочатку: мідні ½, бронзові 1, 2, 3 і 5 та срібні 10, 15, 20 і полтиник; надалі: виключно з недорогоцінних сплавів) випускалися щорічно, за незначним виключенням, з 1924 року по рік розпаду СРСР. Цього ж 1991 року випущено копійки нової серії – 10 та 50 копійок з легендою рос. «Государственный банк СССР» (вперше без радянського герба). Перші копійки сучасної Росії датовані 1997 роком; станом на 2011 рік в обігу продовжують перебувати монети в 1, 5, 10 та 50 копійок.

У грошовому обігу незалежної України власні копійки з'явилися після реформи 1996 року та запровадження гривні (хоча перші монети викарбувані раніше – у 1992 році на Луганському верстатобудівному заводі та Італійському монетному дворі). Первісно, по аналогії з УНР, розмінною монетою гривні планувалося зробити шаги (похідне від «шеляг», «шилінг»); навіть було виготовлено пробні зразки, але після запеклих дискусій вибір зупинено на більш звичних копійках. На 2011 рік у використанні залишаються 1, 2, 5, 10, 25 та 50 українських копійок.

Формально копійку можна вважати розмінною монетою рубля Хорезмської Народної Радянської Республіки (Центральна Азія), проте жодної хорезмської копійки викарбовано не було.

З 1992 року грошовою одиницею Білорусі є місцевий рубль, що поділяється на 100 копійок. Проте у вигляді монет білоруські копійки жодного разу так випущені і не були... аж до 2016 року; спочатку в обіг потрапили лише банкноти номіналом «50 капеек», датовані 1992 роком. З 2016 р. у повсякденних розрахунках використовуються розмінні монети: 1, 2, 5, 10, 20 та 50 копійок Білорусі.

З 2000 року розпочалося карбування монет (копійок та рублів) невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (з 2005 року – на місцевому монетному дворі): 1, 5, 10, 25 та 50 придністровських копійок.

Що стосується назви монети, то за основною версією вона походить від зображуваного на перших копійках вершника зі списом (рос. «копьём»), на відміну від вершника із шаблею на попередніх монетах.