Монета бацен у грошовому обігу країн світу

Бацен (англ., нім. «Batzen», франц. «Batz») – історична розмінна монета Німеччини (Німецьких земель) та Швейцарії (Швейцарських кантонів), що карбувалася з XV і до першої половини ХІХ ст. Вперше монети бацени побачили світ більш як півтисячі років тому у швейцарському Берні і практично відразу набули значного поширення в інших кантонах Швейцарії та південних землях Німеччини. До XVII ст. монета виготовлялася зі срібла, пізніше ж почали випускати бацени з білону (низькопробне срібло).

Швейцарія. Бацен традиційно використовувався в якості розмінної монети більшістю кантонів, з ХІХ ст. виконуючи роль 1/10 частини місцевих франків. У свою чергу, кожен бацен прирівнювався до 10 раппенів (первісно ж бацен являв собою еквівалент 4 крейцерів). Монета була надзвичайно розповсюдженою на території сучасної Швейцарії. Так, зокрема, її випуском займалися наступні кантони: Ааргау, Аппенцелль, Базель, Берн, Фрайбург, Граубюнден, Люцерн та ін. Крім того, у роки існування підконтрольної Франції Гельветичної Республіки (1798-1803 рр.) карбувалися бацени з легендою «Helvetische Republik». Після об'єднання Швейцарії в єдину конфедерацію в обігу залишилися виключно раппени та франки (з 1850 р.).

Німеччина. До ХVIII ст. включно бацени масово випускалися багатьма південними Німецькими землями (Баден, Бамберг, Баварія, Бранденбург-Ансбах та ін.). Монета традиційно прирівнювалася до 4 крейцерів.

Назву монеті бацен, швидше за все, дав зображений на гербі Берна ведмідь (місцевими діалектами – Betz/Batz/Btz/Petz). Саме геральдичний символ сучасної швейцарської столиці було розміщено на перших монетах даного типу.