Халк – мініатюрна антична грецька монета із міді або ж бронзи

Халк (англ. “Chalkous”, “Chalkos”; грецьк. “Χαλκούς”) – стародавня грецька мідна та бронзова монета. Одна із найдрібніших мір грошей на землях Греції (переважно Аттики) та залежних віддалених територій (Північне Причорноморʼя та ін.).

Перші халки датуються V ст. до н.е. Є відомості про випуск монети Афінами, Ольвією, Херсонесом, Феодосією, Пантікапеєм та ін. до І ст. до н.е. включно. Практично всі джерела відносять монету до виключно грецької нумізматики. В той же час у мережі широко згадуються халки Мізії, Бейруту, царя Великої Вірменії Тиграна ІІ...

Набули поширення кратні одиниці: геміхалк (½ халка), дихалк (2х), трихалк (3х), тетрахалк (4х), пентахалк (5х), октохалк (8х), декахалк (10х).

Халк, виконуючи роль 1/8 обола (подекуди 1/12-1/16 частини), сам складався з 2 лепт. Вага була різною, здебільшого – низькою: як близько граму, так і понад 5 грамів (вищі фракції, наприклад, тетрахалки). Середній діаметр – всього лиш близько 1 см.

Сюжет монети найрізноманітніший, як правило – міфологія: Сатир, Деметра, Аполлон...

Назва монети халк, практично стовідсотково, повʼязана з міддю. Так, грецькою мовою словом “χαλκος” (халкос) якраз і позначається цей метал. За іншою ж версією, монету названо на честь міста Халкіда, що торгував міддю та одним із перших запровадив мідні монети (на противагу найдавнішим металевим грошовим знакам із золота, срібла та електруму).