Фалус – історична мідна монета Марокко, Індії, Афганістану...

Фалус або фулус (англ. “Falus”) – історична мідна, зрідка бронзова, монета ряду мусульманських країн (або їхніх окремих частин чи територій) Азії та Африки: Афганістану, Індії, Ірану, Бухарського та Кокандського ханств (Центральна Азія), Марокко. Використовувалась до початку ХХ століття, протягом щонайменше чотирьох століть поспіль. Монета виготовлялась методом лиття.

Індія. Найдавніші фалуси, про які вдалося знайти інформацію, – індійські (різні державні утворення: королівства, царства, європейські колоніальні володіння). Є дані про ці монети зразка середини XV ст. (подекуди використовувались по XIX ст.). Співвідношення з іншими монетами було різним: 1 анна = 4 фалуси, 1 фалус = 5 кешів… Цікавими можна назвати фалуси Малавського султанату (Індія): вони мали форму неправильного квадрата.

Афганістан. Правителі сусіднього Афганістану також здійснювали емісію мідних фалусів. Монети виготовлялися на монетних дворах Кабулу, Кандагару… як мінімум у XVIII-XX ст.

Іран (Персія). Персидські фалуси датують XVIII-XIX століттями.

Бухара, Коканд. У нумізматичних колекціях зустрічаються фалуси центральноазіатських ханств. Так, зокрема, відомо про бухарську мідну монету в 8 фалусів початку ХХ століття (1 таньга = 64 фалуси).

Марокко. Марокканські фалуси зустрічаються серед колекціонерів чи не найчастіше. Перебували в обігу з другої половини XVII ст. до початку ХХ ст. Майже всі вони відзначаються одним спільним графічним елементом: шестикутною зіркою – зображенням, так званої, печатки царя Соломона (символ мудрості).

Назва монети фалус, вірогідно, походить від арабського терміну “філс” (у перекладі – гроші), який у свою чергу походить від назви поширеної у давнину римської монети фоліс.