Грано / Grano: мідна та срібна монета держав півдня Італії у 15-19 ст.
Грано, 1789 /grano/ – монета Неаполітанського королівства (Італія)
Грано (англ. “Grano”) – дрібна мідна та срібна розмінна монета держав Південної Італії у XV-XIX століттях. А також – Мальтійського ордену приблизно тоді ж (додатково з 1967 р. – виключно у формі сувенірних монет).
Перші грано з’явилися на землях Неаполітанського королівства ще наприкінці 149-х рр. Це були мідні монети вагою понад 4 г. З часом до мідних додалися срібні грано.
120 грано Неаполя становили один неаполітанський піастр. Цікаво, що в піастрах монети не випускалися зовсім. Аналогом основної грошової одиниці була крупна срібна монета (вага: 27,5 г) з номіналом у 120 грано.
У свою чергу один грано поділявся на 2 торнезе (вірніше, у множині, – торнезі) або 12 кавалло (множ.: каваллі).
Також емісію грано здійснювало сусіднє Сицилійське королівство (сицилійський піастр складався з 240 відповідних грано). Після об’єднання з Неаполем у 1816 р. в єдине Королівство Обох Сицилій новою валютою став знову ж таки піастр (120 грано). Вищезгадана монета продовжила карбуватися до самого об’єднання Італії та відміни місцевих валют у другій половині XIX ст.
Крім того, відомо про випуск у 1769 році Мексикою (іспанською колонією на той час) мідних 1/2 та 1 грано. Швидше за все, це була лише пробна емісія нетипових номіналів.
Назва монети грано походить від слова латинською мовою “granum” – пшениця, зернятко (у контексті одиниць вимірювання ваги стародавніх римлян).