Мон (англ. «Mon») – дрібна розмінна монета Японії, що широко використовувалась до запровадження єни у 1871 р.
Виготовлялися мони з міді (часто – сплавів: бронза, латунь) або ж заліза методом лиття. Започатковано випуск даних монет ще у XIV ст. До введення сучасної японської валюти грошова система острівної держави відзначалася складністю: паралельно співіснували системи числення вартості монет, які були засновані на золоті, сріблі та міді. Із золота та срібла виготовлялися рьо, бу та шу; переважно з міді – мони. Протягом XVII-XIX ст. використовувались монети номіналів 1, 4, 10 та 100 монів. Всіх їх об'єднує спільна риса, що вирізняє мони з-поміж інших японських монет зазначеного періоду – наявність квадратного отвору посередині. Така «модифікація» дозволяла насаджувати монети на мотузку, що було зручно при транспортуванні та зберіганні грошей. Ця традиція, як і багато інших, запозичена в сусіднього Китаю.
Стосовно назви японської монети мон, то варто відзначити, що її етимологія є спорідненою з найменуваннями китайського і в'єтнамського кешів, а також – корейського муна: всі вказані монети позначалися одним і тим же китайським ієрогліфом та мали в центрі прямокутний отвір.