Монета рубль у грошовому обігу країн світу

Рубль (англ. «Rouble» або «Ruble») – офіційна грошова одиниця Росії, Білорусі (має назву "рубель") та Придністров'я (невизнане державне утворення на території Молдови); кожен із сучасних рублів формально поділяється на 100 копійок.

Рубль Росії спочатку виник як одиниця вимірювання грошей (рахункова грошова одиниця) і лише з часом – як монета. Вперше рублі згадуються у письмових джерелах ХІІІ ст. для позначення цілої новгородської гривні або ж її частини (1/2 або 1/4: суперечливі відомості). Поступово термін почали застосовувати, вказуючи на певну кількість дрібних монет, наприклад, 200 московських монет деньга (денга) або ж 100 новгородських – «новгородок», які з часом отримали назву копійка (зображений вершник зі списом – рос. «копьём»). Перший рубль як монета датований 1654 р.; після його використання в обігу протягом всього лиш одного року був вилучений через низький вміст срібла. Карбування рублів відновлено через півстоліття – грошовою реформою 1704 р. Петра І, а трохи пізніше, з 1769 р., розпочинається випуск перших рублів у формі банкнот. З того часу і по сьогоднішній день рубль з поділом на 100 копійок є незмінною грошовою одиницею Росії: спочатку Російської імперії, далі РРФСР, СРСР і, нарешті, Російської Федерації...

Рубль Придністров'я (молд. «Рублэ транснистрянэ») – офіційна грошова одиниця Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) з 1994 р. На перших банкнотах зображувався російський полководець О.В. Суворов, який у 1792 р. заснував сучасну столицю самопроголошеної республіки – м. Тирасполь (від слова «Тірас», древньої назви р. Дністер). Монети карбуються з 2000 р. – копійки для обігу та пам'ятні 1, 3, 5, 10, 15, 25, 50, 100 та 1000 придністровських рублів. При чому, у 2005 р. розпочинає свою роботу нововідкритий місцевий монетний двір; до того виготовлення монет замовляли в Польщі.

Рубль Латвії двічі в історії прибалтійської республіки виконував роль національної валюти: у 1919-1922 рр. та 1992-1993 рр. Жодного разу монети випущено не було – виключно банкноти.

Рубль Таджикистану (тадж. «Тоик рубл») проіснував між 1995 та 2000 рр., тобто в період після відмови від російського рубля (введений замість рубля СРСР) і до запровадження національної грошової одиниці – сомоні. До речі, Таджикистан став останньою республікою колишнього Радянського Союзу, що ввела власні грошові знаки. Всього було випущено лише одну монету в таджицьких рублях – пам'ятні 20 рублів 1999 р. зі срібла, присвячені 1150-річчю з дня народження Ісмаїла Самані (засновника та правителя першої держави таджиків).

Рубль Німеччини (точніше ост-рубль або ж німецький східний рубль) випускався Німецькою імперією протягом Першої світової війни для обігу на території окупованих земель Російської імперії – частин Польщі, України, Білорусі, Латвії та Литви. Поруч із залізними копійками циркулювали німецькі рублі у формі банкнот.

Рубль Армавіру карбувався в Росії (сучасне м. Армавір, Краснодарський край) під час громадянської війни; монети – мідні 1, 3 та 5 рублів, – датовані 1918 р. та за Стандартним каталогом монет світу Краузе віднесені до розділу «Російський Кавказ» (англ. «Russian Caucasia»). Оригінальні армавірські рублі зустрічаються достатньо рідко (поширені копії) та користуються попитом серед нумізматів; ціна на кожну з монет, як правило, перевищує 500$.

Рубль Центральної Азії, вірніше Хорезму (Хорезмської Народної Радянської Республіки: колишнє Хівинське ханство, сучасна територія Узбекистану та Туркменістану) випускався протягом 1920-1921 рр. Було викарбовано монети номіналів 20, 25, 100 та 500 рублів, які у Каталозі Краузе розміщені в розділі «Центральна Азія» (англ. «Central Asia»).

Рублі Шпіцбергену поруч зі шпіцбергенськими копійками являють собою російські токени, що були випущені у 1946 (лише копійки) та 1993 рр. (виключно монетовидні токени-рублі) для поселенців-шахтарів (як виявилось, у більшій мірі – для нумізматів) найкрупнішого острову норвезького архіпелагу Свальбард у Північному Льодовитому Океані. Річ в тому, що у 1930-х рр. радянська вугледобувна компанія (рос. «Арктикуголь») отримала в оренду вугільні шахти на острові, що спричинило створення там російських трудових поселень. Саме для них на Ленінградському монетному дворі і було налагоджено випуск грошових знаків з легендою «Шпицберген» (англ. «Spitsbergen», проте Каталог Краузе приводить написання «Spitzbergen»).

Існує значна кількість версій походження назви «рубль», проте всі вони зводяться до одного – зв'язку зі словом «рубати». Найбільш розповсюдженою та правдоподібною є теорія про рубль як частину («обрубок») давньої руської грошової одиниці – гривні. Також відомі й інші версії, які передбачають зв'язок появи рубля з монетою рупією, особливою технологією виготовлення новгородської гривні (з'являвся шов – «рубець»), арабським словом рубь (араб. «ربع‎‎» – четверть, четверта частина тієї ж таки гривні).