Монета шо у грошовому обігу країн світу

Шо (англ. «Sho») – історична монета Тибету, що карбувалася з кінця XVIII до середини ХХ століття зі срібла та міді. У різний час шо являв собою розмінну одиницю основних місцевих грошових одиниць – тангки (по 1941 р.; 1,5 шо = 1 тангка) та сранга / шранга (по 1959 р.; 10 шо = 1 сранг). У свою чергу ця монета складалася з 10 скарів.

Історія Тибету (нині – Тибетський автономний район у складі КНР) як окремої одиниці у міжнародній політиці вкрай неоднозначна і суперечлива. Протягом 1912-1951 рр. це була, фактично, незалежна держава з національною валютою (спочатку тангка, потім – сранг) і, відповідно, власними розмінними монетами – скарами та шо. Проте місцеві монети, в тому числі й шо, карбувалися і раніше. Так, згідно з даними Стандартних каталогів монет світу Краузе, перші шо датовані 1792 роком. Остання ж монета даного найменування з’явилася у 1953 р. за Григоріанським календарем (дати вказувались за календарем тибетським).

Цікавим є символізм тибетської культури, що знайшов своє відображення і в нумізматиці. Так, протягом 1947-1953 рр. випускалася монета в 5 шо двох різновидів – з двома сонцями над горами і сніговим левом (1947-1949 рр.), та із сонцем та місяцем (1949-1953 рр.) /саме сонце та місяць над Гімалаями – елемент гербу Тибету/.

Етимологія найменування даної монети достеменно незрозуміла, проте відомо, що монета в 1 шо носила назву англ. «Zho Gang». Відповідно, деякі сучасні джерела вказують назву монети шо як шоканг.