Монета скиллінг у грошовому обігу Данії, Норвегії та Швеції до XIX ст.

Скиллінг (англ. «Skilling») – історична розмінна монета Данії, Норвегії та Швеції, що виконувала роль фракції відповідних грошових одиниць: ріксдалерів або спесідалерів. Карбувалася монета скандинавськими країнами до 70-х років ХІХ століття.

Данія. Грошова система Данії завжди відзначалася еталонною стабільністю: з далекого 1874 р. і по сьогодні роль данської валюти виконує місцева крона, що поділяється на 100 ере. До того, у 1625-1873 рр., використовувався ріксдалер (рігсдалер, дан. «Rigsdaler»), який складався з 96 скиллінгів. Тривалий час на скиллінгах Данії містилася легенда «Skilling Danske/Dansk». Проте у ХІХ столітті (з 1813 р.) з'являється наступне формулювання номіналу – «Rigsbank Skilling» (скиллінг національного банку), а з 1854 р. – «Skilling Rigsmnt».

Норвегія. Протягом 1816-1875 рр. норвезький скиллінг становив 1/120 частину місцевого спесідалера; до того – 1/96 або 1/120 ріксдалера Норвегії (існували ріксдалери двох типів: Rigsdaler Courant та Rigsdaler Specie). Дрібні монети, відповідно, теж містили легенди двох різновидів – карбувалися скиллінги, номінал яких вказувався як «Skilling Courant» або ж «Skilling Species» (найбільш пізні норвезькі скиллінги мали зазначений номінал у формі «Skilling»).

Швеція. Скиллінги перебували в грошовому обігу Швеції з 1777 р. і до повернення ере в якості шведської розмінної монети у 1855 р. Спочатку 48 скиллінгів становили 1 ріксдалер, але в 1830 р. співвідношення змінилося: ріксдалер почав прирівнюватися до 128 скиллінгів банко (Skilling Banco).

Монету скиллінг можна розглядати як скандинавський аналог англійського шилінга (skilling та shilling відповідно).