Тетартерон / Tetarteron: візантійська монета X-XIII століть
Тетартерон, 1143-1180 /tetarteron/ – бронзова монета Візантійської імперії
Тетартерон (англ. “Tetarteron”) — візантійська монета, яка спочатку (X-XI ст.) випускалася із золота, а пізніше (XI-XIII ст.) еволюціонувала у бронзовий різновид.
До кінця X століття основною золотою монетою Візантійської імперії був солід (вірніше, візантійський наступник, аналог римського солідуса — номізма). З часом його вага зменшувалась і, зрештою, було введено нову золоту, полегшену монету, що одержала назву тетартерон (часто на неї говорили “тетартерон номізма”). Попередні, більш важкі золоті монети Візантії, іменувалися як “номізма гістаменон”. Певний час тетартерони (монети меншого діаметра, але більшої товщини) та гістаменони (монети більшого діаметру, але меншої товщини) використовувались паралельно та мали ідентичний дизайн. Тетартерони, при цьому, були відчутно легшими. У цьому, як припускають дослідники, була хитрість імператора: податки мали сплачуватись у важчих гістаменонах, тоді як виплати державним службовцям здійснювались у тетартеронах. Формально ж монети вважалися рівнозначними.
Наприкінці XI століття практика емісії золотих тетартеронів та гістаменонів була скасована. Натомість з’явилась нова грошова одиниця Візантійської імперії — гіперпірон. Паралельно розпочинається випуск бронового тетартерона, що за оформленням та розмірами максимально нагадував свого золотого прототипа.
Бронзовий тетартерон карбувався до другої половини XIII століття значними тиражами, проте, незважаючи на це, у сучасних нумізматичних колекціях зустрічається відносно нечасто. Основа сюжету монети — зображення постатей правлячого імператора та Святого Георгія (святий патрон /покровитель/ візантійських імператорів).
Назва монети тетартерон, швидше за все, походить від грецького терміну “τέταρτο” — чверть, четверта частина. Мова про рівність монети, на момент її появи, 1/4-й золотого соліда (номізми).