Єна (яп. «円», англ. «Yen») – сучасна грошова одиниця Японії, одна з основних резервних валют світу поряд з доларом США, євро, фунтом стерлінгів та швейцарським франком. Формально поділяється на 100 сенів або 1000 рінів (розмінні монети вилучені з грошового обігу в 1953 році; станом на 2011 рік у використанні перебувають виключно обігові монети номіналів 1, 5, 10, 50, 100 та 500 єн). Єна як японська національна валюта офіційно запроваджена у 1871 році замість рьо, хоча певний час до того таким терміном, точніше «ен», неофіційно називали дивні для Японії круглі гонконгські долари (тоді як раніше японці користувалися монетами найвигадливіших форм). Перші японські єни побачили світ у формі золотих монет номіналів 1, 2, 5, 10, 20 та 50. Також єна слугувала основною валютою Кореї протягом 1910-1945 років та Тайваню у період між 1895 та 1946 роками, тобто за часів японського впливу; корейська та тайванська єни жодного разу не карбувалися з металу, а існували лише як банкноти.
Назва грошової одиниці до Японії прийшла з Китаю; китайський юань (з китайської – «круглий») на островах називали «ен» (переклад з японської, що також вказує на округлу форму монети). Термін «єна» з'явився свого часу через неточність англомовних перекладачів, які таким чином помилково передали японське слово; японці ж на свою валюту і нині традиційно говорять «ен».
1 єна Кореї = 100 сенів (без монет: лише банкноти)
1 єна Тайваню = 100 сенів (без монет: лише банкноти)